Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухоркати

Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХОРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХОРКАТИ"
Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Дра́глий, -а, -е. 1) Студенистый. 2) Переносно: слабый, безсильный. Ум. драгле́нький. Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусіш. МВ. (О. 1862. І. 85).
Каплоухий, -а, -е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) каплоуха шапка = капелюхаБули кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.
Піскля, -ля́ти, с. = курча. Вх. Пч. II. 11.
Посіяти, -сію, -єш, гл. 1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. 2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію. Г. Барв. 365.
Пралютий, -а, -е. Чрезвычайно злой, лютый. Рудч. Ск. II. 186.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Фрас! II, меж., выражающее ударъ. Фрас в писок! Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХОРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.