Австрия́к (и австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь.
Бочкур, -ра, м. = очкур.
Густі́ти, -ті́ю, -єш, густі́йшати и густі́шати, -шаю, -єш, гл. Густѣть. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Дуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Играть на свирѣли. Дудить на сопілці.
Зірк! меж. = зирк!
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Промалярувати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть живописцемъ или маляромъ извѣстное время.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл.
1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь.
2) Только несов. в. Говѣть.
Стерня, -ні, ж.
1) Жнивье. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.
2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Ум. стерненька.
