Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Збандірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разгромить? Пушками збандірували турчина.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини.
Підтрушувати, -шую, -єш, сов. в. підтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить. Підтруси трошки сінця.
2) Встряхивать, встряхнуть. Підтруси мішок, щоб овес улігся.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Позав'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Повязаться (о многихъ). Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. челядна хижа. Кухня.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш.
