Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить.
Дармої́дний, -а, -е. Даромъ ѣдящій, тунеядный.
Зворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) зворухнути. Хотіли удвох скотить на віз того кабана, — та й не зворушать з місця. 2) — зе́млю. Поднять, вспахать. Зворуши землю уміючи та посій доладу. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому місці воздух. 4) — люди́ну, се́рце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарного літнього дня громаду села Кукуріківщини зворушив випадок надзвичайний. Як вона зворушила моє серце! Як давно не зазнавав я почування такого високого.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів!
Поманеньку, поманесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки.
Смак, -ку, м.
1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. Поцілувались гарно в смак. Насумувались в смак. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія.
2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні.
Стрижча, -чати, с. = стригун. Ум. стрижчатко.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс.
