Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ.
Ма́ятися, -маюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться отъ вѣтра. Мається, як горох при дорозі. 2) О сердцѣ: биться слегка. Приложила я руку до її серця, — ще трошечки мається.
Мимохі́дь нар. Мимоходомъ.
Отеребини, -ин, ж. Негодные остатки.
Пересушити, -ся. Cм. пересушувати, -ся.
Праворуч нар. Направо.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
Управителька, -ки, ж. Управительница.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Казала полюва миша хатній.
