До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище.
Кло, кла, с.
1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе.
2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла.
3) Ростокъ. Цибуля пущат кла.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати.
Повихитувати, -тую, -єш, гл. Расшатать (во множествѣ). Оце який вітер, — і дерева повихитує.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Пастбище для дойныхъ овецъ.
Цвіркунча, -чати, с. Маленькій сверчокъ.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий.
Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Cм. штандари 4.
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш.
