Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику.
Бусурмен и пр.. Cм. бусурман и пр.
Вилежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. вилежатися, -жуся, -жишся, гл. Вылеживаться, вылежаться, пролежать достаточное время. Виспався, та не вилежався.
За́крючка, -ки, ж. Извилина.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав.
Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. А він навтеки. Він через тин так і перескочив та навтікача. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть.
Нутрішній, -я, -є. Внутренній.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою.
