Волохатий, -а, -е. Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Хто волохатий, той буде багатий. Кіт волохатий.
Їхатоньки гл. ум. отъ ї́хати. Марисини три брати коники сідлают, гдесь їхатойки мают.
Кудрий, -а, -е. Пѣнистый (о жидкости). Єден напоєць — кудроє пиво, другий напоєць — медок солодкий.
Куча, -чі, ж.
1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу.
2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу.
8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Налови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Наловиться. Рибка сама не наловиться.
Пльондр, -ра, м.
1) Этажъ. Вікна в сьому домі на спідньому пльондрі Бог-зна колишні.
2) мн. Поперечныя балки (въ хатѣ).
Повсякчасний, -а, -е. Всегдашній.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами.
Чубрій, -рія, м.
1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб.
2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами.
3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.
