Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Годі не знать що базікать! Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить.
Головствення, -ня, с. = головосік.
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Рапкати, -каю, -єш и -пчу, -чиш, гл. О дергачѣ: кричать. Также объ уткѣ и о лягушкѣ. Качур рапчит.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.
Токарь, -ря, м. Токарь. Токаре-токарочку, виточи тарілочку. Ум. токарик, токаричок.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Шелюг, -га, м.
1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia.
2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга.
Щедрина, -ні, ж.
1) Щедрость.
2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе.
