Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Гав III, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Держися війська все середнього. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Держись за землю! — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться.
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Наточувати, -чую, -єш, сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила.
2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Пруський, -а, -е. Прусскій.
