Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибати

Шибати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Бросать, ударять. Полом'я шиба. МВ. ІІІ. 70. Е, гемонів хріп, як уже він у ніс шиба. Харьк. г. 2)на ко́го. Быть похожимъ на кого. Вх. Зн. 82. шиба охо́та. Беретъ охота, хочется. Шиба охота заміж піти. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБАТИ"
Віятися, -віюся, -єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється. Стор. І. 76.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Ласогуб, -ба, м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у.
Мо́чка, -ки, ж. = мачка 2. Вх. Уг. 252.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа. Шух. I. 104.
Погарцювати, -цюю, -єш, гл. Поскакать верхомъ, погарцовать.
Понаписувати, -сую, -єш, гл. Написать (во множествѣ). Драг. 141. Вона взяла й понаписувала на усіх воротях. Рудч. Ск. II. 149.
Посушити, -шу́, -шиш, гл. Высушить (во множествѣ). Ой пішов дід по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабинії сиренькі. Чуб. V. 1129.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.