Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замета

Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТА"
Гармидерник, -ка, м. Производящій безпорядокъ, неугомонный человѣкъ, дебоширникъ.
Грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Закля́тий, -а, -е. !) Заклятый, заколдованный. З того часу ставок чистий заріс осокою; не купаються дівчата, обходять горою; як углядять, то христяться і зовуть заклятим. Шевч. 24. Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби як і не візьмеш. Грин. II. 143. 2) Упорный; жестокій. Вони на тебе ворогують, — я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312. Ой приїхав чоловік додому заклятий, бив же мене, волочив до самої хати. Чуб. V. 680.
Заріча́ний, -а, -е. Любящій противорѣчить. Добре, що ви такі собі на натуру плохі, — байдуже, мовчите собі; а як мій син, то лихо! Йому слово чи дві, а він тобі десять, — такий зарічаний, усе насупроти йде. Васильк. у.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Назу́ти Cм. назувати.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми. Васильк. у.
Освітний, -а, -е. = освічений.
Прицмокнути Cм. прицмокувати.
Сторожовня, -ні, ж. Сторожка, комната, будка для сторожа. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.