А́ґрес, а́ґрис, -са, а́ґрист, -та, а́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, Аґрист уже достиг. Нарви аґрусу!
Гора́льня, -ні, ж. = Горільня.
Гречи́зна, -ни, ж. Греческій языкъ, литература. Не дарма в Віттемберзі ти гречизни жував.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Канцелярист, -та и канцеляриста, -ти, м. Канцеляристъ, канцелярскій чиновникъ. Зачав водити бенькети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями. Ув. канцелюра.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Рудка, -ки, ж. Ржавое болото, болото. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. Коли б нам через рудку перехватиться.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе.
