Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замерхати

Замерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заме́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться тонкимъ слоемъ льда, слегка замерзать (о водѣ). Уже й морози маленькі, уже й вода в калюжах трошки замерха зверху. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕРХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕРХАТИ"
Вигострюватися, -трююся, -єшся, сов. в. вигостритися, -рюся, -ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться. Аф. 326.
Дописа́ти Cм. дописувати.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Ненатлий, -а, -е. Ненасытный. Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Облоки, -ків, м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148.
Об'яснити, -ню́, -ниш, гл. Освѣтить, сдѣлать свѣтлымъ, яснымъ. Москалики степи вкрили, киверями об'яснили, шабельками очорнили. Грин. III. 261.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.). Мнж. 193.
Цюцька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цюця. 2) = комаха 1. Вх. Пч. І. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕРХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.