Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заметіль

Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТІЛЬ"
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Мацну́ти Cм. мацати.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Пауки, -ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Стромлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Сукнарь, -ря, м. Суконщикъ. Екатер. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.