Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заметіль

Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМЕТІЛЬ"
Бербівка, -ки, ж. Родъ деревяннаго сосуда. Угор.
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки. Мнж. 179.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ. КС. 1887. VI. 485.
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Повідписувати, -сую, -єш, гл. Отвѣтить письменно (многимъ). Усім повідписував, хто до його писав.
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Пороспродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМЕТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.