Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Камізелька, -ки, ж. = камізелок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька.
Киях, -ха, м.
1) Кисть, початокъ кукурузы. За цілий день я ззів тілько два кияхи пшенички.
2) Раст. Thypha angustifolia L.
3) Метелка проса. Ум. кияшо́к.
Комин, -на, м.
1) Передняя часть варистой печи, устроенная для прохода дыма въ трубу. Забілів комин, зачорнів рядок горшків на полиці.
2) Дымовая труба на крышѣ.
3) Полка кремневаго ружья. Ум. коминок.
Куска, -ки, ж. Все кусающееся, грызущее (мыши), насѣкомое-паразитъ (вошь, блоха, клопъ и пр.).
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав!
Міду́нка, -ки. Cм. медунка 3.
Належи́тість, -тости, ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Тутка, тутки, туткива, нар. Ум. отъ тут.
