Балхва, -ви, ж. Цвѣтная полоска въ ткани.
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл.
1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Утоплений сам зринув.
2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає.
Кусати, -са́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. Оріх кусає. кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
Ма́нок, -нку, м. Достояніе, имущество.
Позамовляти, -ля́ю, -єш, гл. Заговорить (болѣзни во множествѣ).
Поїдинок, -нку, м. = поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.