Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замикатися

Замика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. замкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Запираться, запереться. 2) Заключаться. Який Гнат тихий, а що у йому замикається. Черк. у. Чоловік, здається, нічого собі, але хто-й-зна, що в йому в середині замикається. Рк. Лев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИКАТИСЯ"
Аге́л 2, -лу, м. Круглая небольшая загородка, составленная изъ отдѣльныхъ стѣнокъ плетня и кольевъ, — для помѣщенія части овецъ. [Кубанск.]. О. 1862. V. Кух. 36.
Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш? Гол. І. 70.
Неправість, -вости, ж. 1) Несправедливость. 2) Неправосудіе, беззаконіе.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі. К. Дз. 75.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ. Шевч.
Провал, -лу, м. = провалля. Вх. Зн. 56.
Розстукатися, -каюся, -єшся, гл. Стучать не переставая.
Трактирвя, -ні, ж. = трактиїрня. Драг. 257.
Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали. Камен. у. 2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.