Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заминка

Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИНКА"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Вербина, -ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510. Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево. Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. вербинка. Мнж. 30.
Витолочити Cм. витолочувати.
Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею. Херс. г.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Заску́бувати, -бую, -єш, гл. = заскубати.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Поперетоплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перетопити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.