Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замирення

Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРЕННЯ"
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята. Васильк. у.
Клешня, -ні, ж. = клішня.
Нересть, -ти, ж. 1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй. 2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Канев. у. Cм. неристь.
Підкосити Cм. підкошувати.
Побережник, -ка, м. Лѣсной стражъ, полѣсовщикъ, лѣсникъ. Kolb. І. 68. Уман. у. Хотин. у.
Повилітати, -таємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ). Гляньте, вже й ластів'ята повилітали. Харьк. у. Чоловік стукнув обухом, клиння повилітало, а обаполки так і збіглись докупи. Чуб. II. 395.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Провесна, -ни, ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной.
Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИРЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.