Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обселятися

Обселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. обсели́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Заселяться, заселиться. Степ обселився. 2) Селиться, поселиться, поселяться. Люде обселилися над річкою. Як там сватались, женились наші чорноморці, обселялись, воювали. Шевч. (О. 1861. X. 4).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСЕЛЯТИСЯ"
Гавря, -рі, ж. = гава. Морд.
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. К. Хмельн. 66. Дрібна дрібнота. К. Кр. 23. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.  
Запаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. запасти́, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. І. 201.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Майтала́ти и майтолати, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, мотать, болтаться, мотаться. Ну (дяк) гоцака садити. Тільки борода та коса майтолає. Мир. ХРВ. 258. Cм. майдалати.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21.
Праушник, -ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Смичка, -ки, ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСЕЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.