Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Доступни́й, -а, -е. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
П'ядь, -ди и -ді, ж. Пядь, мѣра около четверти аршина. На три п'яді завдовшки. Піл — на п'ядь дошка од дошки. Прибуло дня на курячу п'ядь.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
