Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'ядь

П'ядь, -ди и -ді, ж. Пядь, мѣра около четверти аршина. На три п'яді завдовшки. Грин. III. 326. Піл — на п'ядь дошка од дошки. Мир. ХРВ. 24. Прибуло дня на курячу п'ядь. Чуб. І. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯДЬ"
Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Черк. у. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни. Мир. Пов. II. 77.
Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Муско́та, -ти, ж. Слякоть. Угор.
Обкладати, -да́ю, -єш, сов. в. обкласти, -кладу́, -де́ш, гл. Обкладывать, обложить.
Поворушіння, -ня, с. Движеніе. Могла слідити за кожним його поворушінням. Левиц. Пов. 244.
Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. КС. 1901. II. 131. Ум. стелинка, стелиночка. Мет. 198.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Фуярка, -ки, ж. Ум. отъ фуяра.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Рудч. Ск. І. 25. Розвела пожар чимал. Котл. Ен. І. 37., Ум. чималенький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.