Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

п'явушник

П'явушник, -ка, м. Родъ слизняка болотнаго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "П'ЯВУШНИК"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Замучи́тися 2, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покрыться мукою, также: забиться мукою (объ отверстіяхъ сита). Як сито замучиться, то не треба його оббивати. Мнж. 154.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Зчесати Cм. зчісувати.
Котя, -тя́ти, с. 1) Котенокъ. 2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині. Св. Л. 100.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати. Кв. І. 41.
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова П'ЯВУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.