Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1.
Зако́в, -ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця.
Ма́чуха, -хи, ж. Мачеха. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Добре тому жити, в кого рідная мати, в мене молодої мачуха лихая.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Пуджівно, -на, с. = пужално.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.
