Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські.
2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. Cм. непроторений.
Розвішувати, -шую, -єш, сов. в. розвішати, -шаю, -єш, гл. Развѣшивать, развѣсить. Накупив бубликів, розвішав їх уночі перед вікнами. Ой я тую одеженьку по тину розвішу.
Складність, -ности, ж.
1) Сложность.
2) Соразмѣрность, стройность.
Співати, -ва́ю, -єш, гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. На гуслях грає, красно співає. На два криласи не можна співати.
Тайно нар. = таємно.
