Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Ум. плівка.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Cм. сіло.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Чемно нар. Вѣжливо, учтиво.
