Гайтування, -ня, с. Охота съ гончими.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Cм. еще навій. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Ляги́, -гів, м. мн. = лягови. Іде він до неї о пізніх лягах.
Натовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Натолочь.
2) Побить. Не раз, не два головоньку натовче.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить.
Попекти, -печу́ , -че́ш, гл.
1) Попечь, испечь, изжарить.
2) Обжечь.
3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті.
Ройовий, -а, -е. Принадлежащій рою, т. е. восковой (о свѣчѣ)? Над миленьков, над молоденьков ройова свічка горить.
Царгати, -гаю, -єш, сов. в. царгвути, -гну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Царгнув пес за ногу.
