Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Cм. гейсь.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик.
Назга́д нар. Напамять.
Обкусати Cм. обкушувати.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Тополя, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. Ум. топо́лька, топо́ленька.