Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкульний

Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКУЛЬНИЙ"
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. 31.
Відщепити, -ся. Cм. відщепляти, -ся.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Вх. Лем. 403. Cм. гейсь.
Літа́йка, -ки, ж. = метелик. Вх. Уг. 250.
Назга́д нар. Напамять.
Обкусати Cм. обкушувати.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКУЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.