Гемонський, -а, -е. Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Гемонські діти.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить.
Диво́ви́жний, -а, -е. Удивительный, странный. Казки дивовижні казали.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Мі́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ міра. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 8 гарнцевъ, четверикъ. Він мірку гороху насипав. 3) Плата за помолъ зерномъ. Ум. мірочка. І мірочки не бере, як на крупи подере.
Натупати, -паю, -єш, гл.
1) Нагрязнить ногами.
2) Пригрозить, топая ногами.
Опрятати, -таю, -єш, гл. Очистить, прибрать. Вона її (піч), попідводила, помастила, опрятала.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана.
