Важливий, -а, -е. 1) Тяжелый, вѣскій. Серце, що ворушиться од жалю гнівного та од туги важливої. 2) Важный. Те зілля дуже важливе од порухи.
Замі́сто, замі́сть, замі́сць, замісь, нар. Вмѣсто. Дала ж мене моя мати заміж за старого і казала шанувати замісто молодого. Ой не стеле чумак собі постіленьку, а зелену травицю, а у головки замість подушечки кленьчасту важницю. Замісць доброго, дрантя продає. Замісь полу помощена велика купа комишу.
Згарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Коні баштан згарцювали.
Начитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали.
2) Много прочесть.
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. Бриль повстяний. Язик мов повстяний.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата).
Роскуповувати, -вую, -єш, сов. в. роскупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Раскупать, раскупить.
Улежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать, извѣстное время; вылежать. Денис не влежить, не всидить і не постоїть на одному місті. Нігде і хліба кусок не влежить. Та вже нехай хоч розіпнуть, а я без вірші не улежу.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. Хочу цюці.
