Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує.
Копові́з, -во́зу, м. = Возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. У копові́з. Во время перевозки копенъ.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира.
Отощати, -ща́ю, -єш, гл. Отощать. А котрі воли отощали, то ті марно пропали.
Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись.
Четь, -ти, ж. Четверть. Три четі.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл.
1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного.
2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ.
3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом.
