Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять.
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає.
Кресання, -ня, с. Высѣканіе огня.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю.
Опасок, -ска, м. Ремень для ношенія бандуры черезъ плечо.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх.
Порозмочувати, -чую, -єш, гл. Размочить (во множествѣ). Сухарі було порозмочуємо та й їмо.
Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Не вмер Данило — болячка вдавила. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш.
