Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

удавити

Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш. Шевч. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАВИТИ"
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Молоча́ник, -ка, м. Рыба-самецъ. Вх. Зн. 37. Желех.
Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. Чуб. VII. 424. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Мил. 168. Ум. наміточка.
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Сиваш, -ша, м. Сивка, сивый. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Мет. 218.
Стовповатий, -а, -е. = стовбоватий. — та мальо́вка. Родъ орнамента при раскрашиваніи мисокъ. Вас. 184.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Камен. у. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.