Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натужити

Натужити, -жу, -жиш, гл. Напрягать, натягивать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТУЖИТИ"
До́великий, -а, -е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.
Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = пліндрувати. ЗОЮР. І. 128.
Рукодійниця, -ці, ж. Рукодѣльница. Харьк.
Сприса, -си, ж. Временная подпорка въ видѣ столбика, съ выемкой на концѣ, которой подпираютъ, при перестройкахъ, напр. потолокъ, если хотятъ поднять его выше. Гайсин. у.
Хоробро нар. Храбро.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. XII. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТУЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.