Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуличенька

Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛИЧЕНЬКА"
Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Вибух, -ху, м. Взрывъ; изверженіе. За вибухом сліпого фанатизму я чую спів. К. Бай. 157.
Ледо́вий, -а, -е. Ледяной. — сіль. Кристаллизованная соль. Учини їм оцту з перцем і барсуковим салом і ледової соли. Чуб. І. 74.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське! Шевч. 318.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали. ЗОЮР. І. 42.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Скозачити, -чу, -чиш, гл. Оказачить. Скозачені панки. К. Дз. 36.
Турлити, -лю́, -лиш, гл. = турити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛИЧЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.