Відмерзати, -заю, -єш, сов. в. відмерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Отмерзать, отмерзнуть. 2) Оттаивать, оттаять.
Засмутні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Ли́ства, -ви, ж. 1) Часть берда. (Cм.) 2) Часть снувалки. (Cм.)
Охаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = схаменутися. Е, як би то ви охаменулись, та знов взялись за діло — дали б поміч. І не зчується, не охаменеться сам, обудить його, як що перепурхне або шелесне.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл.
1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад.
2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила.
Пристояти, -того, -їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. Трохи пристояв, поки він вийшов.
Ухвалити Cм. ухвалювати.
Хвилинонька, хвилиночка, -ки, ж. Ум. отъ хвилина.
