Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вулень

Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЛЕНЬ"
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу. Камен. у.
Зотрухнути, -ну, -неш, гл. = струхнути. Там і зотрухла. Руд. Ск. І. 141.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Передсуд, -ду, м. Предразсудокъ. К. Кр. 40. Над літературою царював той же передсуд, що й над самим побутом. К. ХП. 114, 115.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм. Єв. Мр. І. 31.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Потурання, -ня, с. Потворствованіе.
Соловей, -в'я, м. 1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. Млр. л. сб. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку. Мил. 182.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЛЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.