Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуйна

Вуйна, -ни, ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЙНА"
Безсуперечний, -а, -е. Безспорный.
Зашпінкувати, -ку́ю, -єш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками. Гол. ІІ. 411.
Звіздови́й, -а́, -е́ Звѣздный. Срібная грива груди покриває, звіздові очі далеко вадять. Чуб. III. 289.
Инжир, -ру, м. Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
Новити, -влю́, -ви́ш, гл. Обновлять, заново отдѣлывать.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.
Побивання, -ня, с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.  
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Реготня, -ні, ж. = регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108.
Фуркати, -каю, -єш, гл. 1) Трещать фуркалом. Шейк. 2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЙНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.