Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вузити

Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУЗИТИ"
Ая́йкання, -ня, с. Вскрикиваніе: ай-ай.
Багро, -ра, с. = багор 2. Угор.
Безчережний, -а, -е. Не очередной, не соблюдающій очереди. Стій ти, безчережна! Лохв. у.
Голотовода, -ди, м. Предводитель голоти, голи, бѣдняковъ. У Кулиша: Сього тверезого голотоводу (Наливайка) опасується вже роздратувати. К. ЦН. 168. Дурний голотовода Ґанжа. К. Бай. 67.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Повільність, -ности, ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка. Вх. Лем. 452.
Приманити Cм. приманювати.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася. Гол. IV. 7.
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.