Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже!
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Латунник, -ка, м. Бѣдный поселянинъ.
Натиканий, -а, -е. Съ вытканными узорами (о тканяхъ). Купила на ярмарку набожник, заполоччу натиканий. Спідниця натикана.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха.
Подубіти, -біємо, -єте, гл.
1) Окоченѣть. Руки подубіли.
2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі.
Посватати, -таю, -єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде.
Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Вибрав усю чисто воду. Ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ.
