Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурчати

Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРЧАТИ"
Барложитися, -жуся, -жишся, гл. Валяться въ грязи. Барложиться, як свиня в солоді. Ном. № 12267. До колодязя погано й доступиться: не висихає ніколи, а свині й барложаться. Богод. у.
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Обліжок, -жка, м. Ум. отъ обліг.
Переложити, -жу, -жиш, гл. = перекласти. Закони на нашу мову переложили. О. 1861 XI. 104.
Розгромаджувати, -джую, -єш, сов. в. розгромадити, -джу, -диш, гл. Разгребать, разгресть.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.