Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вуста

Вуста, вуст, мн. см. уста.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУСТА"
Блекотора, -ри, блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Мнж. 56. Джигонула здорово гадюка. Харьк. у.
Діво́ха, -хи, ж. = Дівуля.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.
Порозстелювати, -люю, -єш, гл. Разостлать (во множествѣ).
Привикти Cм. привикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.