Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Коров'як, -ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. б) Hypericum perforatum. Cм. деревій. в) Linaria vulgaris.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь.
Погорілець, -льця, м. Погорѣлецъ. Погорілець хліб ззів, а солому спалив.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця.
Розчепаритися, -рюся, -ришся, гл. = розчепіритися.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена.
