Варівкий, -а, -е. 1) Нерѣшительный.
2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, —роби і бійся.
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Болить мені головонька відай же я вмру.
Диня́тко, -ка, с. Маленькая дыня. Ум. Диня́точко.
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія.
Заперіз́уватися, -вуюся, -єшся, сов. в. запереза́тися, -жу́ся, -же́шся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною.
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок.
Поважність, -ности, ж. Важность, важный, серіозный видъ, достоинство.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати.
Хорування, -ня, с. Хвораніе.
