Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повікувати

Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІКУВАТИ"
Багнистий, -а, -е. Болотистый, тонкій, тинистый, илистый.
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Бузьдерево, -ва, с. = дивдерево. Вх. Пч. І. 10.
Долі́вонька, долі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ долівка.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Попроганяти, -ня́ю, -єш, гл. = попрогонити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли. Драг. 290.
Примести Cм. примітати.
Сивоволосий, -а, -е. Сѣдоволосый. І сивоволосий підняв руки калічені до святого Бога. Шевч.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.