Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повінчати

Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали. Чуб. V. 539.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІНЧАТИ"
Відпочивати, -ваю, -єш, сов. в. відпочити, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ном. № 10031. Ляжмо, сестро, одпочиньмо. ЗОЮР. ІІ. 21.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Згу́бний, -а, -е. Гибельный.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Само 2 нар. = саме.
Хробачний, -а, -е. Червивый, изъѣденный червями. Хробачна сливка. Вх. Лем. 479.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.