Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіряти

Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРЯТИ"
Виминати Ii, -на́ю, -єш, гл. Перегонять, обгонять.
Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ). Чуб. VI. 419.
Головосік, -ка, м. также мн. головосіки. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя, 29 августа. Чуб. ІІІ. 254.
Катехизис, -са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. І. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
Кумство, -ва, с. Кумовство, духовное родство. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ном. 9497.  
Незграбно нар. Неловко, неуклюже.
Прилипати, -па́ю, -єш, сов. в. прили́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.
Роздушити, -шу́, -шиш, гл. Раздавить.
Рознюхувати, -хую, -єш, сов. в. розню́кати, -хаю, -єш, гл. 1) Разнюхивать, разнюхать. 2) Разгадывать, разгадать, узнавать, узнать. Як я його рознюхав, так він, бачу, ка-зна який чоловік. Полт. г.
Шалювати, -люю, -єш, гл. Обивать шалевкой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.