Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повіряти

Повіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. повірити, -рю, -риш, гл. 1) Давать, дать въ долгъ. Вона мене здавну знає, мед-горілку повіряє. Чуб. V. 1033. Шинкарочко молода, повірь меду і вина. Чуб. V. 201. 2) Довѣрять, довѣрить. І наймичка у нас була хороша, а не повіряла (мати дітей) на неї. Г. Барв. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРЯТИ"
Бублик, -ка, м. Бубликъ, баранокъ. Чуб. VII. 445. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7827. Ум. бубличок.
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Підпоможення, -ня, с. Подспорье.
Пообрікатися, -каємося, -єтеся, гл. Дать обѣты (о многихъ).  
Прапращурський, -а, -е. Относящійся къ прапращуру. О, любі пращурі, що давнину зазнали прапращурську. К. Дз. 156.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.