Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повірхник

Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи. Шух. І. 193, 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРХНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІРХНИК"
Гаряч 2, -ча, -че Краткая форма отъ гарячий. Лучче мені, моя мати, гаряч камінь їсти. Чуб.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Заводі́йка, -ки, м. Зачинщикъ. Васильк. у.
Затя́г, -гу, м. Навербованный отрядъ войска. КС. 1883. IV. 751; II. 298. Ой деж твої, пане Саво, битії таляри, що їх набрав по Вкраїні водячи затяги! Н. п.
Панщина, -ни, ж. 1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш. Рудч. Ск. І. 167. 2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини. Рудч. Ск. І. 62. 3) Съ удар. на Посл. слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Сим. 149. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю. О. 1862. V. 71.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. Чуб. V. 169. З погожої криниченьки коня напувати. Грин. III. 689. Погожий сояшний день. К. ЧР. II. 41. 2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Порозболюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разболѣться (во множествѣ).
Пороскисати, -саємо, -єте, гл. Размокнуть (во множествѣ). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто пороскисали, вода крізь ремінь іде. Харьк. у.
Сотенька, -ки, ж. Ум. отъ сотня.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІРХНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.