Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повік

Повік нар. Вѣчно, до смерти, во вѣкъ; никогда (при отрицаніи). Маленька собачка повік щеня. Ном. № 8608. Я своєї дівчиноньки повік не забуду. Мет. 27. Ой уже нашого пана — кошового повік не видати. Грин. III. 602. Повік-віки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІК"
Блудяжка, -ки, ж. Потаскушка. Честь тоді святилась дуже, накриток карали, коси різали блудяжкам, в погріб запірали. Мкр. Н. 35.
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Бубнявіти, -вію, -єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава. Мнж. 181.
Дзьо́бавка, -ки, ж. Родъ каши изъ пшеницы, которую ѣдятъ съ медомъ, сахаромъ. Шух. I. 143.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Камужельський, -а, -е. ? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Най нар. 1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую. Гол. 2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Грин. III. 689. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села. Г. Барв. 305.
Нещадимий, -а, -е. Никуда не годный, ничего не стоющій. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Ставляти, -ляю, -єш, гл. = ставити. Роспрягайте коні і усе так і ставляйте: тут вам шкоди ніякої не буде. Рудч. Ск. II. 151. Хоче хату собі ставляти. Г. Барв. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.