Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість.
Завари́ти Cм. заварювати.
Збуча́віти, -вію, -єш, гл. Одеревенѣть. Старі кості не ворушаться і серце збучавіло.
Ковбасяник, -ка, м. = ковбасник.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло.
Повикльовувати, -вую, -єш, гл. Выклевать (многое). Горобці що літа повикльовують усе, що він не понасіває.
Примуровувати, -вую, -єш, сов. в. примурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пристроить каменную пристройку.
Свинарча, -чати, с. Мальчикъ свинопасъ.
Цибух, -ха, м.
1) Чубукъ. Згубив люльку і цибух.
2) Черенокъ винограда, чубукъ. цибух одбиває. Виноградный чубукъ даетъ ростки. Ум. цибушо́к.
