Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жичливість

Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЧЛИВІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЧЛИВІСТЬ"
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми. Мкр. Г. 46.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Озь-де, нар. = ось-де. Ум. озьдечки. Бо вже ж годі цілувати, бо озьдечки где мати. Чуб. V. 233.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Струснути, -сну, -неш, гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЧЛИВІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.