Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Дерев'я́ник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Коп'як чортів тобі! Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав.
Лю́бка, -ки, ж. 1) Милая, дорогая. Ой мамко любко! моя мамочко! 2) Возлюбленная. Добри-вечір, мила, добривечір, любко! Оженися, мій синочку, візьми собі любку, цілуй її, милуй її, як голуб голубку. 3) Раст. а) Orchis latifolia. Cм. лю́бжа. б) Orchis sambucina, — purpurea. в) мн. любки. Раст. Orchis militaris. Зілля таке: любки зветься. Як хоче дівчина, щоб парубок любив, так у чому небудь і дає йому тих любок. Ум. любонька, любочка. О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який оке красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? Діти помітили, жалують мене: тіточко-любочко! чого ви журитесь?
Набухи́катися, -каюся, -єшся, гл. Накашляться.
Підмогоричувати, -чую, -єш, сов. в. підмогори́чити, -чу, -чиш, гл. Подпаивать, подпоить могорычемъ.
Помикати, -каю, -єш, гл. Расчесать и приготовить для пряденія пеньку или ленъ. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички поткала.