Даре́мне, даре́мно нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси.
Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.
Косарський, -а, -е. Косарскій. Рівняє, роботу теслярську до косарської. Косарі співали косарських пісень.
Курка, -ки, ж.
1) Курица. Голодній курці просо сниться. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами.
2) Vulva. Ум. курочка.
Куці-баба. Cм. ваба.
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Ум. містинка, місти́ночка.
Підмазати Cм. підмазувати.
Попропивати, -ва́ю, -єш, гл. Пропить (во множествѣ). Усю худобу попропивав. Сорочок із тридцять було, — усе попропивала.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі.