Вимусити Cм. вимушувати.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Переважатися, -жа́юся, -єшся, сов. в. переважитися, -жуся, -жишся, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Пограти, -граю, -єш, гл.
1) Поиграть.
2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. А котрий котрого пограв.
Порозбивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Порозбивали з горілкою бочки. Він би й губи й зуби усім порозбивав.
Слизити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Дѣлаться скользкимъ. Шлях слизить після мряки.
2) Течь, сочиться. Cм. слезити. Ота свічка, то хоч би вона тобі слизила, так ані трохи.
Хрестичок, -чка, м.
1) Ум. отъ хрест.
2) Родъ орнамента въ мережці.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Ум. шеломо́к.