Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напришкуватий
напроваджувати
на-провесні
напрово
напрокудити
напропадиме
напропуд
напророкувати
напросити
напростати
напростець
напроти
напротити
напрохати
напрохувати
напрочуд
напрошки
напрошувати
напрошуватися
напруга
напругий
напруго
напругом
напруджувати
напрудитися
напружувати
напружуватися
напрутити
напручувати
напрягти
напрядати I
напрядати II
напрядатися I
напрядатися II
напрядка
напрям
напрямець
напрямити
напрямляти
напрямок
напрямувати
напрясти
напсетити
напсувати
напування
напувати
напудити
напудитися
напужитися
напужуватися
напукатися
напундючитися
напуск
напускати
напускатися
напуст
напустити
напустошити
напустошувати
напустуватися
напутити
напутниця
напухати
напучати
напхати
напхикатися
напхом
напшикати
напшотити
нап'ясти
нап'ятнувати
нарабувати
нарада
нараджувати
нараджуватися
наражатися
нараз
наразитися
нараквиця
наралити
наральник
нарамінник
нарахувати
нараяти
нарвати
нарвина
наревти
нареготатися
наректи
наремний
нарепатися
нарепкатися
наречений
наречи
нарешті
наривати I
наривати II
нариватися
нариґлювати
нариґувати
наримарювати
наринати
нарипатися
нарити
наритники
нарихтувати
наричити
нариштувати
нарівні
нарівно
нарів'ячко
нарід
наріжний
наріжник
наріжниці
нарізати
нарізно
нарізнути
нарізувати
нарізуватися
Береговище, -ща, с. Прибрежье.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ). Ном. № 9256.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Мерша́, -ші, ж. Падаль. Шух. І. 22. Вх. Зн. 35.
Наймичкува́ти, -чку́ю, -єш, гл. Быть наемной работницей, служанкой. Г. Барв. 181, 526.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Сама ж. Въ им. пад. ед. ч. не употр., а лишь въ слѣд. выраженіи: брати у саму — размышлять, обдумывать. Вх. Зн. 62. Желех.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл. 1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Рудч. Ск. І. 91. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась. Ном. № 261. 2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Мил. 88. Вас. 155. Туди парубки збірались, по золотому складались. Чуб. III. 150. 3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Рудч. Ск. II. 144. Склався і поїхав. Рудч. Ск. II. 198. 4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. Левиц. І. 235. З яках частин вода складається. Дещо. 5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Ном. № 64. 6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Рудч. Ск. II. 128. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Стор. МПр. 166. Бійка з иншими хлопцями складеться. Г. Барв. 447. Регіт такий складається. Г. Барв. 440.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся. 2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Г. Барв. 422. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш. Г. Барв. 334. 3) Способный, годный. До річей вона вдана. Г. Барв. 518. Він до всього вданий. Лебед. у. Ум. уданенький. Жінка його уданенька. Г. Барв. 506.
Нас спонсорують: