Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напрокудити

Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОКУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОКУДИТИ"
Змружувати, -жую, -єш, сов. в. змру́жити, -жу, -жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). Іще й очко змружить. Грин. III. 163.
Кісниця, -ці, ж. Родъ рыбы. Кісниця — широкий писк, пера червені, пляската. Вх. Уг. 244.
Колак, -ка, м. Клыкъ свиной. Вх. Лем. 426. Cм. кло, кловок.
Облаз, -зу, м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ. Угор. Шух. І. 79.
Пестунка, -ки, ж. Нянька. Угор. Ум. пестуночка. АД. І. 65, 66.
Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Укушати, -шаю, -єш, гл. 1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати. Н. п. 2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Ном. № 3056. Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРОКУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.