Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наскарблятися
наскидати
наскитатися
наскінчу
наскіпати
наскіпатися
наскладати
насклесь
наскликати
наскось
наскочити
наскрадати
наскрипіти
наскрізь
наскрізьний
наскубати
наскубатися
наскуповувати
наскучати
наслати
наслатися
наслинити
наслинювати
насліддя
наслідній
наслідок
наслідство
наслідування
наслідувати
наслідувач
наслухати
наслухати 2
наслухатися
насмажити
насмажувати
насмалити
насмальцьовувати
насмердіти
насмикати
насмикувати
насмілитися
насміти
насмітити
насміх
насміхання
насміхати
насміхатися
насмічувати
насмішити
насмішка
насмішко
насмішкуватий
насмішкувато
насмішок
насміяти
насміятися
насмоктатися
насмоктуватися
насмолити
насмолювати
наснувати
насолити
насолоджувати
насолодити
насолювати
насонник
насоруга
наспа
наспак
наспівати
наспіватися
наспід
наспіл
наспінути
насподі
наспорити
наспорожняти
наспоряти
наспотикатися
наспотич
наспочиватися
насправляти
нассятися
наставати
наставити
наставляти
наставляти 2
наставлятися
наставний
наставник
наставниця
насталити
насталювання
насталювати
настання
настановити
настановляти
настановлятися
настарчати
настати
настачати
настачитися
настеж
настелити
настелювати
настерігати
настерти
настигати
настил
настилати
настилування
настинати
настирати
настиратися
настиритися
настирливий
настирний
настирюватися
настіж
настільник
Бешпет, -ту, м. = бешкет. Цю ніч вони мені, бешпет зробили, усі копи побили. Сумск. у.
Гадання, -ня, с. Размышленіе, помыслы, думаніе.
Дубле́ний, -а, -е. 1) Вымоченный въ дубилі. Шух. І. 254. О кожѣ: выдѣланный. 2) Одеревенѣлый, окоченѣлый. Один тільки мови між їми не вів, нікуди й не гляне, зовсім мов дублений. Сніп. 160. Не ворог, хто уже дублений, не супостат, чий труп нікчемний на полі без душі лежить. Котл. Ен.
Замина́ха, -хи, ж. = лемішка.
Зду́ти Cм. здувати.
Пільга, -ги, ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. 2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. Шух. I. 181. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Шух. І. 178. Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести. Шух. I. 237.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Протрясти, -су, -сеш, гл. 1) = протрусити. 2) Издержать. На цей позов він багато грошей протряс. В Чернігові аж п'ять кіп протряс. Кв.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати. Н. п.
Талановитий, -а, -е. Даровитый, способный, талантливый.
Нас спонсорують: