Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

насталювання

Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 522.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСТАЛЮВАННЯ"
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Блукання, -ня, с. 1) Блужданіе. 2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих. К. Псал. 129.
Ґеґе́кати, -каю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Гуси ґеґекають, качки кахкають. Кв.
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Лазунка, -ки, ж. = варяниця. Лазунки — ті ж варениці. Ном. № 975. На мнишки ладунки, на всрениці лазунки. Ном. № 975.
Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула. КС. 1883. Н. 468.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще. ХС. III. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСТАЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.